Правда та міфи про онлайн кредити

Мікрокредитування набуває дедалі більшої популярності серед українців. За даними Нацбанку, впродовж 2019-го року мікрофінансові організації видали кредитів майже на 80 млрд. гривень. Втім, значна частина українців з обережністю ставиться до МФО, адже консерватизм – це одна з наших національних рис. Спробуємо спростувати ряд помилкових тверджень стосовно онлайн кредитів.

Міф 1: Діяльність МФО ніхто не контролює

Насправді кожна мікрофінансова організація, ломбард, чи кредитна спілка має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінасових послуг. Це легко перевірити, завантаживши реєстр з офіційного сайту Нацкомфінпослуг. Крім того, з 1 липня 2020 року функції регулятора переходять до Національного банку України.

Що стосується нормативної бази, то небанківський сектор кредитування працює відповідно до Законів України:

  • «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»
  • «Про електронну комерцію»
  • «Про захист прав споживачів»
  • «Про захист персональних даних»
  • «Про споживче кредитування» та ін.

Крім того, перш ніж реєструватися на сайті та брати гроші у позику, кожен може детально вивчити інформацію про особливості кредитування в певній організації. Адже оглядових статей та відгуків у мережі Інтернет та інших джерелах безліч.

Міф 2: Онлайн кредити беруть за крайньої потреби

Дехто вважає, що беруть мікрозайми лише люди з вкрай низьким доходом, бо їм відмовляють банки. Однак, статистика свідчить, що користуються послугами МФО і цілком забезпечені люди, тому що цінують швидкість та зручність. Та й на банківський кредит може розраховувати далеко не кожен. Банки зазвичай відмовляють фрілансерам, людям, які щойно змінили роботу, пенсіонерам, студентам та ін.

За даними агенції GfK Ukraine, споживчі кредити переважно беруть для повсякденних витрат, придбання побутової техніки та ремонту житла. Найчастіше для погашення витрачають заробітну плату та пенсію. Цікаво також, що переважна кількість позичальників мешкає у невеликих населених пунктах.

Особливий розділ – мікрокредитування бізнесу. В цьому сегменті переважають довгострокові кредити (до 2 років) на значно більші суми, ніж позики фізичних особам.

Міф 3: Вказувати особисті дані небезпечно!

Щоб отримати онлайн кредит на картку, необхідно заповнити стандартну анкету. Часто МФО вимагають надіслати фото з паспортом, що й викликає найбільше нарікань. Хвилюватися тут не варто, адже подібна процедура захищає від шахрайства. Селфі з документом, що підтверджує особу – доказ того, що це саме ви берете кредит, а не хтось від вашого імені.

До речі, мікрофінансові організації поступово переходять до верифікації клієнтів за сервісом BankID. За таких умов не потрібно фото жодних документів. Якщо чітко виконувати умови договору, представники фінустанов в жодному разі не будуть телефонувати контактним особам. Тим паче, вимагаються телефони близьких людей та роботодавців вкрай рідко.

Міф 4: Мікрозайми – це дуже дорого

Відсотки за користування онлайн позиками нараховуються щодня, тому, щоб сума переплати була невеликою, варто якомога скоріше їх закривати. Дострокове погашення кредиту характеризує клієнта, як надійного партнера та збільшує шанси отримати нові позики на більші суми.

Заощадити на сплаті відсотків допомагають акційні пропозиції, програми лояльності, промокоди на знижки тощо. Багато мікрофінансових організацій надає першу позику під 0,01%. Наприклад, якщо взяти 3000 грн. на місяць, переплата складе лише 9 грн.

Згаданий вище Закон України «Про споживче кредитування», дякуючи нещодавно прийнятим поправкам, відтепер поширюється і на МФО. Зокрема він обмежує розмір штрафних нарахувань до подвійної суми мікрозайму. Тобто збільшитися удесятеро через прострочення кредит не може, щоб там хто не говорив.

Отже, поки частина українців з недовірою ставиться до небанківського кредитування, інші активно користуються цими сучасними фінансовими продуктами та покращують якість свого життя.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *